Персональний блог вчителя-логопеда
Недял Ольги

Хмельницький дошкільний навчальний заклад "Лелеченька"
Вітаю вас на сторінках мого блогу!
Мене звати Недял Ольга Василівна. Матеріали розміщені в блозі, можуть стати корисним для всіх, кого хвилюють питання розвитку та корекції мовлення дошкільників. Тільки спільними зусиллями логопедів, педагогів та батьків ми зможемо подолати перепони на шляху наших малюків до країни Знань!
Мистецтво навчання є мистецтво пробуджувати в юних душах допитливість і потім задовольняти її.
— А.Франс
Коли дитині потрібен логопед?

Більшість порушеннь мовлення мають органічну основу, тобто пов'язані з недорозвитком або особливостями будови артикуляційного апарату чи кори головного мозку. А людське тіло розвивається по-різному в різний час життя. Існують вади, які ефективно можна виправити лише до певного віку. Якщо термін пропущено, то проблему вирішити буде набагато важче та знадобиться більше часу, щоб виправити ваду або ж звести її до мінімуму. Мова, особливо в дитячому віці, дуже швидко розвивається та видозмінюється і на кожен віковий період існують певні мовні норми. Наскільки правильно і добре буде розвиватися мова в дитини, багато в чому залежить від батьків.
Адже діти дуже швидко починають копіювати батьків, і зовсім скоро мова дитини буде наповниться тими словами і зворотами, які мама й тато використовують у повсякденному спілкуванні. На мовний розвиток дитини великий вплив також має психологічна обстановка у родині: сприятливо позначається спокійне спілкування, відсутність криків, дотримання режиму дня. Ці умови створюють атмосферу, в якій не виникає ризик розвитку заїкання та неврозів. Цілком нормально, коли дитина у віці 2-5 років продовжує неправильно вимовляти певні звуки та літери. Проте при цьому дуже важливо вчасно зрозуміти, чи недоліки дитячої мови є природним етапом розвитку, чи проявом проблем, що вимагають втручання логопеда.
Мовленнєві норми у розвитку дитини
2-3 місяці – малюк агукає, сміється, кричить та вимовляє звуки «а», «і», «у».

5-8 місяців – розуміє мову дорослих та повторює за ними звуки, вимовляє окремі однакові склади «ма», «ба», «да».

9-13 місяців – говорить перші слова «мама», «баба», «дядя», об'єднує однакові склади в слова.

до кінця 2 років – знає до трьохсот слів.

до кінця 3 років – знає до тисячі слів, будує короткі нескладні речення. Може перекручувати слова, замінювати одні звуки іншими, вживати граматично неправильні форми слів.

4 роки – малюк розмовляє так, що його розуміють оточуючі, знає 2500 слів.

5-6 років – дитина знає до 4000 слів, правильно вимовляє всі звуки, вміє зв'язно і правильно говорити. Виняток для 5 років становить звук «р», який дошкільнята ще можуть не вимовляти. Проте перед школою і ця проблема має бути подолана.

До логопеда потрібно звернутись, якщо:
У 7-8 місяців малюк не розуміє звернену до нього мову: не реагує на своє ім'я, не повертає голову у відповідь на запитання: «Де мама?», «Де тато?».

В рік дитина не вимовляє 8-10 слів типу «киць-киць», «ам», «бах».

У 2 роки дитина не розмовляє окремим словами.

До 3 років неправильно відтворює прості ритми типу «тук-тук-тук».

У 3 роки у дитини зберігається підвищене слиновиділення – під час мовлення тече слина, а малюк її не ковтає.

До 3 років не може виконати прості рухи органами артикуляції. Наприклад, висунути язик або утримати губи в усмішці до 5 секунд.

Після 3 років продовжує спрощувати більшість слів. Наприклад, замість слова «телефон» говорить «тефон».

Після 3 років малюк не вживає найпростіші граматичні конструкції (число, рід, відмінок).

До 3,5 років не розрізняє на слух схожі за звучанням звуки, склади, слова. Наприклад, мишка-миска, гілка-білка.
Якщо в 4 роки у дитини дуже бідний словниковий запас (в нормі близько 2000 слів), вона не може запам'ятати віршик, а також зовсім не розповідає власних історій.

У 4 з половиною роки не сформована звукова сторона мовлення – не вимовляє звуки або вимовляє їх неправильно.

Малюк «захлинається» мовленням, поспішає висловити свої думки.

Якщо в 5-6 років все ще є проблеми із вимовою звуків, в тому числі з сонорними приголосними (звуками «р» і «л»), дитина не здатна описати своїми слова сюжет зображений на малюнку або припускається грубих помилок в побудові речення.

Якщо з'явилися труднощі з початком шкільного навчання (читання, письмо).
Отоларинголог встановив зниження слуху.

Невролог виявив відхилення в тонусі м'язів.

Хірург порадив підрізати укорочену під'язикову вуздечку – при відкритому роті кінчик язика не дотягує до піднебіння.

Є розщелина піднебіння чи губи («заяча губа», вовча паща»).

Стоматолог виявив аномалії зубощелепної системи; верхня або нижня щелепа надмірно висунута вперед або западає, неправильний ріст зубів.
Якщо істотних мовленнєвих вад у дитини немає, батьки самостійно можуть допомогти дитині виправити недоліки за допомогою різних мовних ігор, читання вголос книжок, вивчення напам'ять віршиків чи скоромовок. Якщо ж виявлено глибшу проблему, то батьки, не дивлячись на заняття із логопедом, все одно повинні допомагати дитині вдосконалюватися, адже тільки вони є завжди поряд.

Ігри для розвитку слухової уваги та фонематичного слуху

«Відгадай звук»
Послухайте, спробуйте відтворити й запам’ятати різі звуки (побарабанити пальцями по столу, провести по поверхні стола лінійкою, потерти долонею одна об одну). Заплющіть очі і уявіть, що саме я зроблю зараз.

«Відгадай музичний інструмент»
Діти по черзі обертаються спиною до педагога і намагаються на слух визначити музичний інструмент, яким він скористався.

«Так чи ні»
Вихователь називає різні іграшки, предмети. Якщо вихователь неправильно називає іграшку, діти піднімають руки вгору.

«Відгадай виконавців»
Діти поділяються на 2 команди, яким роздаються різні музичні інструменти. Кожен оркестр придумує свою мелодію, що складається з послідовного звучання 3-5 інструментів. Представнику з протилежної команди зав’язують очі і дають послухати мелодію. Дитина повинна назвати правильну послідовність звучання інструментів.

Рухлива гра «Гучно – тихо»
Логопед призначає ведучого та пропонує йому заплющити очі. Потім ховає якусь іграшку ( у шафу, за спиною одного з дітей…) та пропонує ведучому знайти цю іграшку, орієнтуючись на силу ударів барабана. Якщо дитина підходить близько до того місця, де знаходиться іграшка, барабан б’є гучно, якщо віддаляється - барабан звучить тихо. Цю гру можна повторювати, використовуючи замість барабану дзвоник, плескати в долоні, стукати молоточком по столу.

«Знайди помилку»
Дітям пропонується знайти помилку у віршованих рядках.

Рік пішов гуляти в сад.
Не дійшов, бо повз назад.

Кинула шишку на мене зозуля.
В мене на лобі з’явилася куля.

Ми з братом лісники від роду:
Пиляємо палкою колоду.

Мені мама до сніданку
Подає солодку банку.

Я вдягнув новий салат,
А він виявивсь до п’ят.

Пригріло сонечко як слід –
І на Дніпрі розтанув дід.

 «Спіймай звук»
Логопед пояснює дітям, що їм слід «спіймати» певний звук. Наприклад: «а». Далі логопед вимовляє ряд звуків: «а, о, у, у, і. а, е, и». Діти плещуть у долоні тільки тоді, коли почують звук «а». Відпрацьовувати можна будь-який звук, склад або слово з даним звуком.

«Скільки складів»
Логопед називає ряд складів, наприклад «На-на-на-па». Діти визначають, який склад був зайвий.
Потім складові ряди ускладнюються, наприклад: «на-но-на», «А-га-ка-ка», «па-ба-па-па».

«Відшукай свою картинку»
Логопед називає кожній дитині склад, наприклад: А, мо, му, ми, ме. Далі пояснює, що дітям слід відшукати слово, яке починається на цей склад.
АРТИКУЛЯЦІЙНА ГІМНАСТИКА
Мої контакти для зв'язку:
Недял Ольга
Вчитель-логопед

Email: Olga.nedial@gmail.com
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website